Проаналізовано та систематизовано наявні підходи до визначення понять пов'язаних з глобальними процесами, які відбуваються в суспільній та освітній сферах (глобалізація, локалізація, глобальна освітня система, міжнародна освітня система). Виокремлено той факт, що освітня глобалізація не є тотожною глобалізації інших сфер, хоч і має з ними значний взаємозв'язок. Натомість процес глобалізації крім здійснення впливу на різноманітні сфери життя зазнає зворотної реакції, яка виявляється у бажанні протидіяти негативним чинникам відповідного феномена. В навчальному та освітньому процесі, процесах освітнього управління та комунікації необхідним є врахування глобалізаційного контексту.

Досліджено особливості Болонського процесу як одного із вимірів глобалізації освітніх технологій. Акцентовано увагу на тому, що Болонський процес - це багатогранний напрямок поступу європейської спільноти на шляху до всебічного розвитку, уніфікації та гармонізації освітніх стандартів, який призначений для зміцнення взаємозв'язків між різними освітніми системами. Розглянуто й охарактеризовано зміни в освітніх технологіях, зокрема ідеї конструкту "Європа знань", з позиції розвитку нових пріоритетів освіти в еру уніфікації й плюралізації. Підкреслено, що досвід європейських держав поряд з осягненням нових методів дослідження може бути ефективним у синтезі знань та підходів для "освітнього прориву", якого потребує українська освітня система, щоб відповідати викликам глобалізації.

Исследованы особенности Болонского процесса как одного из измерений глобализации образовательных технологий. Акцентировано внимание на том, что Болонский процесс - это многогранное направление развития европейского сообщества на пути к всестороннему развитию, унификации и гармонизации образовательных стандартов, предназначенное для укрепления взаимосвязей между различными образовательными системами. Рассмотрены и охарактеризованы изменения в образовательных технологиях, в частности идеи конструкта "Европа знаний", с точки зрения развития новых приоритетов образования в эру унификации и плюрализации. Подчеркнуто, что опыт европейских государств наряду с постижением новых методов исследования может быть эффективным в синтезе знаний и подходов для "образовательного прорыва", в котором нуждается украинская образовательная система, чтобы соответствовать вызовам глобализации.

The article considers Bologna process as one of the dimensions of globalization in education and the role of Ukraine in it. The process is characterized as one of the most important tendencies of globalization in education, as an era of unification and pluralization. The paper discusses the concept "Europe of knowledge" from the point of view of new priorities in education in a global era.

Наголошено на освітній, аксіологічній, етичній, моральній та естетичній функціях екології. Підкреслено роль освіти як ключового елементу формування екологічного світогляду. Обгрунтовано значення екологічного світогляду. Представлено екологічний світогляд у формі трьох складових розуміння відносин між суспільством та природою. Розглянуто ключові причини діяльності в екологічній сфері у традиційному, постіндустріальному та інформаційному суспільствах. Акцентовано увагу на ноосферному шляху розвитку людства як порятунку його від екологічної катастрофи. Висвітлено три стратегії, що реалізуються одночасно і є елементами складної системи за взаємодії людини-господаря з навколишнім середовищем. Визначено мету, актуальність екологічної освіти, зокрема у зв'язку з процесом глобалізації. Конкретизовано провідні критерії формування глибокої екологічної свідомості та екологічної культури: знання загальних закономірностей взаємоіснування та розвитку довкілля і суспільства, визначення соціальної зумовленості взаємовідносин людини і природи.